лаб 3

Лабараторна робота №3

Мета. Робота з удосконалення творчої особистості майбутнього педагога. Ознайомлення з проявами педагогічної творчості, творчим використанням педагогічних технологій.

Питання для вивчення:

1. Педагогічна творчість, її ознаки, складові.

2. Наука та мистецтво в педагогічній праці вчителя.

3. Роль кращих зразків педагогічної діяльності у професійному становленні молодих вчителів.

4. Творчість вчителя у розв’язуванні психолого-педагогічних задач.

5. Використання педагогічних технологій як творчість вчителя.

Завдання для самостійної роботи

1. Проведіть відео-інтерв’ю викладача на тему: «Що є найважливішим у Вашій професії?» або візьміть інтерв’ю у студентів старших курсів на тему «Що вас приваблює у професії вчителя?» (інтерв’ю береться за допомогою відеокамери, презентується на практичному занятті).

2. Дискусія в парах. Розподіліть між собою твердження і доведіть правильність обраного.

а) «Сучасний вчитель має бути обізнаним із інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), користуватися ними, адже це вимога часу»;

б) «Вчитель-професіонал може провести чудовий урок, маючи у класі лише дошку та крейду, тобто бути гарним педагогом і без знання ІКТ».

3. Будьте дослідниками! Користуючись інтернет-джерелами, з’ясуйте

особливості педагогічної діяльності вчителя у Вальдорфській школі та школі Марії Монтессорі.

4. Прокоментуйте поданий вислів.

«У школі Монтессорі ідеальний учитель - це здебільшого мудрий спостерігач, наставник, який втручається у процес, підказує або допомагає тільки в тому випадку, коли це дійсно потрібно, допомагає дитині зробити справу самостійно. У Вальдорфськой школі ідеальний учитель - це вчитель, що турбується в першу чергу про формування душевних та духовних якостей».

5. Робота в групах. Що ви думаєте з приводу міркувань американського дослідника У. Уолтера про вчителя? Висловіть своє ставлення та послухайте думки одногрупників.

«Щоб наблизитися до ідеалу, учитель повинен знати специфічні небезпеки і шкідливості своєї професії. Американський соціолог У. Уоллер у роботі «Що навчання робить із учителем» (1932) описав деякі з цих шкідливостей. На жаль, багатьох учителів і поза школою відрізняє настирливо-дидактична, повчаюча манера тримати себе. Звичка спрощувати складні речі, щоб зробити їх доступними дітям, сприяє розвитку негнучкого, прямолінійного мислення, виробляє схильність бачити світ у спрощеному, чорно-білому варіанті, а звичка постійно тримати себе в руках утрудняє емоційне самовираження. Положення вчителів - це постійна спокуса, випробування владою. Справа не тільки в суб’єктивізмі й особистої упередженості в оцінках і ставленні до учнів.

У бюрократично організованій системі освіти вчитель є, перш за все, державним службовцям, чиновником. Його головне завдання - не допускати будь-яких подій і відхилень від офіційно прийнятих думок. В інтересах власного самозбереження вчитель змушений придушувати самостійність учнів, вимагаючи, щоб вони говорили не те, що думають, а те, що належить.

Причому йому дуже легко переконати себе в тому, що він діє так в інтересах самих дітей, страхуючи їх від майбутніх неприємностей. Для придушення самостійної думки використовуються оцінки, записи у щоденниках, маніпулювання думкою однокласників, а також тиск на батьків. Прикро, що наша школа багато років була і залишається найефективнішим інструментом виховання конформізму, репродуктивної діяльності, пристосуванства і подвійних стандартів».